Вт, 21/11/2017
Чайка з Одеси
Меню сайту
Категорії розділу
секс [2]
політика [9]
анонс [10]
релігія [2]
молодь [1]
інтернет [5]
історія [5]
подія [5]
гумор [1]
Одеса [3]
sport [1]
студент [0]
ЗМІ [2]
Міні-чат
200
Наше опитування
У чому проблема?
Усього наклацали: 7
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2011 » Квітень » 11 » Корупція як свобода
03:26
Корупція як свобода
"Робиться це дуже просто кошик завантажується різної картоплею, морквою, зверху кладуть півбуханки хліба і сала шматочок, все це покривається газетою. Потім мати бере тебе за руку і веде до управи. Входити в неї моторошно, це місце, де вирішується все: людське життя, їжа, робота, смерть, - звідки відправляють у Німеччину або можуть рекомендувати у Яр.

Німців немає, за столами сидять фольксдойче або "щирі" українські дядьки у вишитих сорочках, з вусами, цих не обдурити, як німців, ці свій народ знають. І всі вони пишуть повістки, складають списки, і походжає гладка, енергійна жінка з чоловічими звичками, одягнена в строгий сірий жакет і сіру спідницю, з холодним поглядом і безапеляційним голосом:

- Якщо ви не хочете працювати, ми можемо вас передати в гестапо ... У разі невиконання вами займеться гестапо ... "


Це спогади письменника Анатолія Кузнєцова про будні окупованого Києва. Поставимо себе на місце автора. Тобі всього тринадцять років, ти дуже хочеш жити, а навколо стіна драконівських наказів і заборон, світ жорстокості, байдужості холоду і байдужості.

Що робити? Як подолати ворожу перешкоду? На допомогу приходить всюдисуща корупція. Кошик із продуктами, присунуться до ніжки чиновницького столу, творить чарівництво: чужа рука знаходить твоє прізвище в одному списку, викреслює її і вписує в інший список.

Щось подібне відбувалося у всій Європі: корупція позбавляла людей від розстрілів і депортацій, забезпечувала їжею і роботою, давала надію на порятунок. Легендарний фільм "Список Шиндлера" - не тільки ода гуманізму, а й гімн рятівної корупції. Тієї самої корупції, яку прийнято вважати безсумнівним злом і головної української бідою.

"Релігія є опіум народу", - писав бородатий безбожник Карл Маркс. Але ця знаменита метафора як не можна краще відображає суть корупції. Коли жорсткі закони, інструкції і правила несумісні з фізичним виживанням, саме корупція виявляється "опіумом народу", "серцем безсердечного світу" і "духом бездушних порядків".

Чим сильніше відчуження між людиною і державним механізмом, тим більшим попитом користується цей чудодійний наркотик. Але, даруючи бажане полегшення, він викликає залежність, поневолює громадян та руйнує суспільний організм.

Роль корупції в нашому житті важко переоцінити. У силу історичних обставин українці звикли сприймати державу як чужу й ворожу силу, а закони та правила - як підступні перепони на шляху до особистого благополуччя. Багатолика корупція дозволяє "вирішувати питання" і рятує громадянина від утомливих бюрократичних процедур.

Вона обіцяє бізнесменові легке збагачення. Вона допомагає чиновнику, міліціонеру, викладачу та медику ліквідувати розрив між своїм соціальним статусом і недостатньо високим окладом. Вона позбавляє студента від зубріння, а водія - від протоколу складання. Вона виручає чадолюбні батьків, які прагнуть дати шанс своїм недолугим дітям.

Корупція нівелює навіть найабсурдніші контрасти між законодавчою базою і українською реальністю. Скажімо, проституція у нас поза законом, але ця заборона спокійнісінько уживається з величезною популярністю найдавнішої професії.

Призовна система в Україні давно себе зжила, а професійної армії до цих пір немає, але корупція вирішила цю проблему: молодь, байдужа до ратної справи, благополучно вислизає від армійської муштри ...

Громадянські активісти часто нарікають на пасивність і заляканість українців, які не бажають включатися в боротьбу з корупцією. Але, на жаль, справа не тільки в народній апатії або страху.

Українська корупція не є чужорідною пухлиною, яку суспільство жадає відторгнути. Перед нами послуга, яка користується масовим попитом. Можливість обійти незручні, стримують нас правила приваблює мільйони громадян.

І наш гнів викликає не стільки корупція, скільки корупціонери - люди, що наживаються на наданні запитуваних послуг. Українське суспільство зрівняне сільському п'яниці, який любить бадьорить горілку, але ненавидить багатія-шинкаря, що вимагає гроші за свій товар.

Як і будь-який інший запитуваний продукт, корупція підпорядковується природним ринковим законам, і не варто розраховувати на швидке викорінення цього зла силовими методами.

Два роки тому наївні громадяни мріяли про сильну руку, яка легко наведе порядок і змете бридких корупціонерів. У лютому 2010-го ми отримали жадану сильну руку, але при Януковичі розцінки корумпованих державних інституцій лише зросли.

Що ж, дивуватися нема чому. Управлінський хаос часів Ющенка забезпечував конкуренцію між урядовцями корупціонерами. Згуртовані "донецькі" вибудували централізовану вертикаль влади, і ринок корупційних послуг був монополізований. А будь-який монополіст піднімає ціни - це неминуче.

Що можна протиставити всюдисущої корупції? Найжорстокіші репресії?

Припустимо, завтра в Україні буде створено каральний орган, наділений надзвичайними повноваженнями - аж до розстрілу виявлених корупціонерів без суду і слідства.

Не виключено, що дуже скоро ця структура стане головним розсадником корупції. Досить згадати славних комісарів якобінського Конвенту, відряджених в провінцію для наведення порядку і виявили, що право карати й милувати дуже сприятливо відбивається на їхньому матеріальному становищі.

Можливо, проблему вирішить безжалісна люстрація і масовий приплив нових кадрів в урядові кабінети?

Є побоювання, що прийшовши на Банкову, доброчесна людина з народу буде міркувати точно так само, як Віктор Андрійович або Віктор Федорович. Так, корупція шкідлива, і її потрібно викорінювати!

Але одна справа - боротьба з абстрактною корупцією, а зовсім інше - реальні, живі, близькі тобі люди. Вірні товариші, дорогі родичі, чуйні земляки, любі друзі, класні пацани ... Хіба можна залишити цих чудових хлопців наодинці з бездушними законами і ворожими нормами? Хіба важко зробити для них виняток?

Антагонізм між державною машиною і людськими відносинами зайшов занадто далеко і зведе нанівець будь-які антикорупційні почини. Біда в тому, що сучасна Україна просто не може жити без тотальної корупції, цього буфера між кафкіанськими правилами і об'єктивною дійсністю.

Для успішної боротьби з корупцією доведеться збудувати нову систему суспільних координат, переосмислити роль держави у житті громадян, переглянути коло взаємних прав і обов'язків, адаптувати законодавчу базу до життєвих реалій.

Цей шлях не з легких. Він породить чимало спірних моментів: послаблення державного пресингу пов'язане зі зменшенням державних гарантій, а багато незаконні схеми простіше легалізувати, ніж знищити. Але іншого виходу немає.

Світ правил необхідно наблизити до світу людей - лише тоді з'явиться шанс здолати корупцію.

На жаль, сьогодні ми спостерігаємо діаметрально протилежний процес: українська державна машина все більше віддаляється від реального життя. Гарячкові спроби Кабміну наповнити бюджет породили чергову химеру - амбітний план по боротьбі з тіньовими зарплатами.

Наслідки цієї ініціативи змоделювати неважко. Неспокійний бізнесмен шукає лазівку між розоренням і покаранням, найманому працівникові загрожує звільнення і злидні, але з'являється чуйний чиновник-корупціонер і простягає руку допомоги.

Кілька хрустких папірців, вкладених в його долоню, дозволяють нерозв'язну проблему. Капосна вигадка злобливого держави нейтралізована, і можна зітхнути з полегшенням ...

Так народжується попит на корупційний опіум, пом'якшувальний наш біль і знищує наше майбутнє.

Джерело: УП
Категорія: політика | Переглядів: 247 | Додав: Zal | Теги: бюрократія, корупція, наркотик, Україна, свобода, суспільство, хабар | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 4
1  
Михайло Дубинянський молодець)
Всі ці думки мене ще на першому курсі відвідали) Ну хто ж не заплатить пару сотень доларів за сина, який "по горячей молодости" покурив канабісу, чи подрався з кимось. А тим паче якийсь міліціонер відпустить знайомого хлопця, а інацше - він звір бездушний.
Корупція - не хвороба і навіть не наркотик, це усталена система стосунків в Україні. До того ж, це демократично - у кожного рівні права. То в чому проблема? Бідні в будь-якому разі так і залишаться бідними, багаті - збагатіють ще більше.
Слава корупції!

2  
13, ви мислите занадто максималістично. Ваш песимізм неприпустимий! happy

4  
Не знаю, звідки в вас стільки ентузіазму, леді, але реальність мені показує те, що я бачу.

3  
я сейчас тєбя ізнасілую-українізірую Пушкіна!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Друзі сайту
студ.життя © 2017
Конструктор сайтів - uCoz