Ср, 22/11/2017
Чайка з Одеси
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [7]
вірші [2]
політика [1]
Міні-чат
200
Наше опитування
Маньяк і українська мова
Усього наклацали: 10
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Статті » Мої статті [ Додати статтю ]

Траханий вірш
Нічна психіка

Страшно, Що нЕ роби..
ДоДаєш завжди "якби"..
Не ВпевнеНий у почутті..
беЗ алкоголя не в тім світі..

А все це було вже тоді як зростали ми малі..

На мене в ліжку Крюгер палював,
а ЧУЖИЙ з ящика лякав.

Настрашені тягнемось до міражів,
йдем на панщину лихих мужів.

Чи потрібно в ньому любов??
Ну, так не може без нього немов.

Промінь Світла в тЕмнім царстві
впав розбився у камінні..
та довкола-довкола нас всіх суспільство,
що терпить і терпить над собою насильство.

І працює досконало цей механізм
ще не встиг а вже мазохіст

Вже не рятує квартира
це не дім, а камера щира.
спокою нема..
злидні кричать уночі крізь вікна,
спостеріга за мною зомбоящик і піратськая Вінда.

і примари ходять в свідомості.
я не в реальності, все лиш умовності..


Я ЧЕКАЮ НА ТЕБЕ, як порятунку
уявляю а не зробив малюнку
від тебе не треба нічого окрім..
процесу чекання.
хочу жити нездійсненим шансом на щастя.
бо ти моя фортеця й надія остання,
ти десь у кінці, тоді як я зараз..

Чому не сміливий? Чому не шукаю?
Не йду я на сонце, - лише споглядаю.

Біль і втома замість скелета і м'язів
у суспільстві змобілізованих в'язнів.
моя втіха мої страждання
хай з повітря ні з чого
все страх, сумніви і вагання
вже самоціль потаємного мого

за тобою думав вдень періодично
вночі мріяв про нас вже хаотично

ні тебе не уявляю чітко
бо тоді проляв би на себе світло
й тоді б довелось промальовувати цілий світ для себе
а сумніви чатують, не дають, ступиш крок за ледве.

і я зупиняюсь і урочисто капітулюю
до своєї тупості тебе я ревную

мені здається як забуду зарозумілі страхи
й полечу тупизму ради
наївністю спаливши сумнівів сталеві шафи
"у світ незнаними шляхами".

знов легковажність, та ні не зможу, заслабкий
а на шляхах палює чорт лихий

в мене розум, в чорта - роги
а ліпше в було навпаки
тоді б були мої всі шляхи

втрачає сенс усе і тільки гроші
нагадють як усі ми схожі

всі ми чекаємо на тебе
не зараз, не тепер
а в недосяжному
кінці
підем з тобою під вінці.

Категорія: Мої статті | Додав: Zal (31/03/2011)
Переглядів: 278 | Теги: депресивний секіс, секс-вірш | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Друзі сайту
студ.життя © 2017
Конструктор сайтів - uCoz